Helios: редактор фото і RAW у браузері

Helios — це фоторедактор, який відкривається в браузері, як звичайна вебсторінка. Вам не потрібно встановлювати програму, створювати обліковий запис чи платити за збереження. Кожне збереження створює новий файл, тому оригінальне фото залишається без змін.

У Helios ви освітлите надто темне фото, затемните небо, яке от-от пересвітиться, і приберете жовтий або синій відтінок. Ви скадруєте фото, вирівняєте завалений горизонт, додасте різкості та зменшите шум. Можна вибрати один зі 100 готових фільтрів або зберегти власний вигляд як фільтр. Налаштування одного фото ви застосуєте до цілої серії з однієї зйомки, наприклад з весілля чи поїздки в Карпати, а потім збережете всі фото разом у розмірі для пошти, сайту чи соцмереж.

Редактор відкривається на весь екран кнопкою Відкрити Helios угорі цієї сторінки. Логотип Arteon і напис Helios у лівому верхньому куті редактора закривають його і повертають на цю сторінку; якщо ви відкрили редактор кнопкою, те саме робить кнопка «Назад» у браузері. Реклама стоїть лише в окремій колонці біля правого краю редактора, а на телефоні та інших малих екранах — у вузькій смузі внизу, тому не закриває ні фото, ні кнопки.

RAW — це формат, що містить необроблені або мінімально оброблені дані, тож інформація не втрачається[1][2]. Такі файли іноді називають цифровими негативами: як і негатив у плівковій фотографії, RAW ще не є готовим зображенням, але має всю інформацію, щоб його створити[1]. Файл RAW зберігає 12 або 14 біт яскравості на канал, тоді як у поширених 8-бітних файлах на канал припадає 256 тонів[2]. Тому з RAW можна скільки завгодно разів заново отримати те саме фото з іншим балансом білого, а з JPG не повернути даних, які зникли під час стиснення.

Кожен виробник має власний формат: Sony використовує розширення ARW, Canon — CR2, Nikon — NEF, Olympus — ORF, Fujifilm — RAF, Panasonic — RW2[1]. Новіші фотоапарати Canon записують також файли CR3. Щоб замінити безліч форматів різних виробників одним стандартом, Adobe розробила формат DNG і безоплатно надає його специфікації[3]. Телефони, як-от Google Pixel і Samsung Galaxy, теж зберігають RAW у форматі DNG. Більшість файлів RAW містить і повнорозмірний JPEG, який фотоапарат показує на своєму екрані як попередній перегляд[2]. Helios використовує цей перегляд: фото з’являється приблизно за 0,2–0,3 секунди, а редагувати можна, коли редактор обробить увесь файл.

HEIC — формат, у якому фото зберігають iPhone 7 і новіші моделі та iPad 6-го покоління і новіші[4]. Усередині лежить готове фото, як у JPG, а не сирі дані з сенсора, як у RAW. Якщо ви хочете, щоб iPhone зберігав фото у JPG, відкрийте «Параметри», торкніться «Камера», потім «Формати» і «Найбільш сумісний»[4].

Натисніть Відкрити фото і позначте у вікні вибору файлів кілька фото або перетягніть усю серію на редактор. У порожньому редакторі написано Перетягніть фото сюди, а під час перетягування з’являється Відпустіть, щоб додати фото. Щоб додати файли пізніше, скористайтеся плиткою з плюсом (Додати фото) у кінці стрічки мініатюр унизу.

Усі вибрані фото, навіть ті, що ще відкриваються, одразу стають у стрічку в порядку вибору, а біля стрічки видно прогрес, наприклад Відкриваються фото: 3 з 10. Залежно від кількості ядер процесора і пам’яті редактор відкриває одночасно до трьох фото. Якщо натиснути на фото, яке чекає в черзі, наступним відкриється саме воно, а якщо закрити таке фото, його відкриття припиниться. Мініатюри файлів RAW беруться з переглядів, які зберіг фотоапарат, тому стрічка заповнюється за кілька секунд, ще до того, як відкриється вся серія. У нашому вимірюванні серія з 200 фото розміром 800 × 600 px відкрилася за 35 секунд, і сторінка весь час реагувала на натискання.

Крапка в правому нижньому куті мініатюри означає, що фото вже має ваші зміни. Хрестик у правому верхньому куті з’являється на фото, яке ви переглядаєте, і на інших, коли наводите на них мишу; він закриває фото. Закрите фото видаляється і з роботи, збереженої в браузері, а файл на вашому диску залишається без змін.

Анімовані GIF, WebP чи PNG і багатосторінкові TIFF відкриваються на першому кадрі або першій сторінці. Тоді під гістограмою з’являється рядок Кадр 1 з 12 або Сторінка 1 з 5 і кнопка Вибрати кадр чи Вибрати сторінку, яка показує всі кадри мініатюрами. Ви редагуєте і зберігаєте по одному кадру чи одній сторінці як звичайне фото без анімації; номер кадру або сторінки потрапляє в назву файлу, наприклад skan-storinka-2-helios.png.

Щойно фото завантажиться, праворуч відкритий розділ Світло. Найпростіше почати з кнопки Авто: редактор підбере світло під це фото, а ви потім виправите кожен повзунок. Кнопка освітлює темне фото, але не затемнює світле фото без пересвітів і стежить, щоб яскраві місця не пересвітилися.

• Експозиція освітлює або затемнює все фото одразу, від −5 до +5. Це перший повзунок, якщо фото просто надто темне або надто світле.
• Контраст збільшує або зменшує різницю між світлими й темними частинами фото.
• Світлі ділянки діють лише на яскраві частини. Якщо потягнути повзунок ліворуч, він затемнить яскраве небо чи вікно, не затемнюючи решти фото.
• Тіні діють лише на темні частини. Якщо потягнути повзунок праворуч, він освітлить обличчя чи будинок на фото, знятому проти світла.
• Білі і Чорні задають найсвітліші та найтемніші точки фото. Вони допомагають, коли після виправлень фото виглядає сірим і пласким.

Решта повзунків цього розділу має діапазон від −100 до +100, і всі вони починають з нуля. Біля кожного повзунка є числове поле, куди можна ввести точне значення через кому або крапку. Enter підтверджує введене значення, Esc скасовує його. Число поза діапазоном редактор замінює найближчою межею, наприклад 7 у полі «Експозиція» стає 5; літери чи порожнє поле повертають попереднє значення. Подвійне натискання на повзунок повертає його до нуля, кнопка Скинути скидає весь розділ, а Повернути оригінал скасовує всі зміни на фото.

Файли RAW Helios відкриває з 16 бітами на канал. Найяскравіші місця, які при звичайній обробці вийшли б повністю білими, тоді залишаються в даних як запас яскравості, і повзунки «Експозиція», «Світлі ділянки» та «Білі» використовують цей запас, не обрізаючи його. Завдяки цьому потягнутий ліворуч повзунок «Світлі ділянки» повертає деталі в найяскравіших місцях, які у 8 бітах перетворилися б на рівну сіру пляму. Це стосується лише місць, які за білу межу виштовхнуло освітлення під час обробки. Якщо світло обрізав уже сенсор фотоапарата, деталей у файлі немає: редактор їх не поверне, але прибере в таких місцях фіолетовий відтінок. На пристрої з малим обсягом пам’яті дуже велике фото відкривається з 8 бітами на канал, і редактор один раз повідомляє про це. JPG, PNG, TIFF та інші формати Helios редагує з 8 бітами на канал.

Жовтий, помаранчевий чи синій відтінок, що лежить на всьому фото, походить від кольору світла, за якого його зняли. Баланс білого виправляє кольори зображення до тих, якими людина бачить об’єкт за природних умов, і робить це, змінюючи співвідношення яскравостей колірних каналів[6]. У розділі Колір це можна зробити трьома способами:

• Кнопка Авто підбирає баланс білого під це фото; якщо на фото переважає сильний колір, як-от коричневий колір дерева чи помаранчевий колір заходу сонця, вона зберігає більшу частину цього кольору.
• Піпетка: натисніть на неї, а потім на фото на щось насправді біле або сіре, наприклад аркуш паперу, стіну чи хмару. Редактор прибере відтінок; клавіша Esc завершує роботу з піпеткою. Якщо вибране місце надто темне або пересвічене, редактор попросить натиснути на інше світло-сіре місце.
• Повзунки Температура і Відтінок: Температура зсуває кольори між синім і жовтим, Відтінок — між зеленим і пурпуровим.

Повзунки Соковитість і Насиченість змінюють силу кольорів. Насиченість підсилює всі кольори однаково. Соковитість підсилює бліді кольори більше, ніж уже насичені, а відтінки шкіри менше, тому обличчя з нею залишаються природними.

Змішування кольорів змінює лише вибраний колір і не чіпає решти фото. Угорі розділу ви вибираєте, що саме змінювати: Тон зсуває відтінок кольору, Насиченість змінює його силу, Яскравість освітлює або затемнює його. Нижче є вісім повзунків, по одному на кожну смугу кольору: Червоний, Помаранчевий, Жовтий, Зелений, Бірюзовий, Синій, Фіолетовий і Пурпуровий. Щоб небо стало темнішим і глибшим, виберіть «Яскравість» і потягніть повзунок «Синій» ліворуч. Щоб трава була менш кричущою, виберіть «Насиченість» і потягніть ліворуч «Зелений».

Перемикач Чорно-біле в цьому самому розділі робить фото чорно-білим. Тоді повзунки яскравості визначають, наскільки світлим вийде кожен колір: затемнена смуга «Синій» дає темніше небо, а освітлена смуга «Помаранчевий» — світлішу шкіру на портреті.

У розділі Деталізація є чотири повзунки. Різкість підкреслює краї, а Зменшення шуму згладжує дрібне зерно на фото, знятих за слабкого світла; обидва працюють від 0 до 100. Текстура підсилює або пом’якшує дрібні деталі, як-от шкіру, тканину чи кору дерева. Чіткість змінює контраст великих форм у середніх тонах, тому фото виглядає виразнішим або м’якшим.

Різкість і зменшення шуму працюють з пікселями оригіналу, тому на зменшеному перегляді всього фото вони виглядають інакше, ніж у збереженому файлі. Їхню дію найкраще оцінювати в масштабі 100%, де один піксель фото припадає на один піксель екрана.

Кнопки масштабу розташовані в правому нижньому куті фото. Вмістити показує на екрані все фото, а 100% — справжні пікселі повної роздільності. Клавіша Z перемикає між цими двома видами. Кнопки Збільшити і Зменшити та клавіші + і - змінюють масштаб на один крок: 25%, 50%, 100%, 200%, 400% або 800%. Мишею швидше: натискання на фото перемикає між цілим фото і масштабом 100% у місці натискання, а перетягування зсуває збільшене фото. Коліщатко миші з затиснутою клавішею Ctrl (на Mac Cmd) і розведення двох пальців на тачпаді збільшують фото під курсором; саме коліщатко або прокручування двома пальцями на тачпаді зсувають збільшене фото. Перегляд у масштабі 100% збігається зі збереженим файлом: наш автоматичний тест порівнює їх піксель за пікселем за різних налаштувань, зокрема на файлах RAW, відкритих з 16 бітами, і не знаходить різниці, більшої за 2 з 255 можливих рівнів яскравості. Після повороту фото різниця на різких краях зростає до 3 рівнів.

Повзунок Віньєтка в розділі Ефекти затемнює краї кадру, якщо потягнути його ліворуч, і освітлює, якщо праворуч. Коли краї темнішають, погляд збирається в центрі фото. Коли віньєтка ввімкнена, з’являються ще повзунки Розмір, Розмиття краю, Округлість, Положення по горизонталі і Положення по вертикалі. Центр віньєтки можна також перемістити, якщо перетягнути на фото точку Центр віньєтки або скористатися клавішами зі стрілками. Повзунок Зерно в цьому самому розділі додає дрібне зерно, як на відбитку з плівки.

Розділ Колірне градування надає відтінок тіням і світлим ділянкам, не змінюючи яскравості фото. Повзунками Колір тіней і Колір світлих ділянок ви вибираєте відтінок, а повзунками Насиченість тіней і Насиченість світлих ділянок — його силу; Баланс зсуває межу між тінями і світлими ділянками. Спочатку колір тіней стоїть на холодному синьому, а колір світлих ділянок — на теплому помаранчевому, тож щоб отримати кінематографічний контраст холодних тіней і теплих світлих ділянок, досить підняти обидві насиченості. Колір тіней менше фарбує відтінки шкіри, тому колір обличчя в тіні змінюється менше, ніж тло.

Над розділами праворуч стоїть Гістограма: вона показує, скільки пікселів має кожну яскравість, від найтемнішої (ліворуч) до найсвітлішої (праворуч). Вона змінюється одразу з кожним рухом повзунка. Коли пересвічено щонайменше 0,1% фото, тобто хоча б один колір там досяг максимального значення і деталі зникли, під гістограмою з’являється напис, наприклад Пересвічено: 2,4%.

Кнопка Показати пересвіти (клавіша J), значок біля напису «Гістограма», позначає пересвічені місця червоним, а повністю чорні синім. Так після освітлення фото ви одразу побачите, чи не зникли деталі в хмарах або на білій сорочці. Щоб порівняти результат з оригіналом, утримуйте кнопку Оригінал на верхній панелі або клавішу \; коли відпустите, повернеться ваша версія.

Натисніть До і після біля кнопки «Оригінал» на верхній панелі або клавішу Y. На перегляді з’явиться вертикальна лінія: ліворуч від неї видно фото без змін, праворуч — фото з вашими виправленнями. У верхніх кутах стоять підписи До і Після.

Лінію ви перетягуєте мишею або пальцем. З клавіатури перейдіть клавішею Tab на маркер лінії, тобто на повзунок Розділювач «до» і «після», і зсувайте лінію стрілками; стрілки тоді не перемикають фото. Коли ви збільшуєте фото, зсуваєте його чи переходите до наступного, навіть із горизонтального на вертикальне, лінія залишається в тому самому місці екрана. Кадрування і вирівнювання по обидва боки лінії однакові.

У режимі кадрування порівняння вимкнене: кнопка неактивна, а клавіша Y нічого не робить. Коли ви повернетеся до редагування, лінія з’явиться знову. Навіть коли порівняння ввімкнене, утримувана кнопка Оригінал показує все фото без змін; порівняння вимикається повторним натисканням До і після або клавішею Y. Порівняння нічого не змінює у фото, тому збережений файл і гістограма його не враховують. З тієї ж причини воно працює і у вкладці, яка лише переглядає роботу, відкриту в іншій вкладці.

На екранах, вужчих за 640 px, кнопки Оригінал, До і після та Зберегти показано лише значками, тому панель уміщується без прокручування вже від ширини 360 px. Програма зчитування екрана читає назви кнопок.

Кнопка Скасувати дію на верхній панелі або Ctrl+Z скасовує останню зміну, а Повторити дію або Ctrl+Shift+Z (чи Ctrl+Y) повертає її.

Панель Історія ліворуч, поруч із вкладкою «Фільтри», показує кожен крок зрозумілою назвою, найновіший угорі, наприклад Експозиція +0,50, Кадрування або Фільтр: Літо. Натискання на будь-який крок повертає фото до стану на той момент. Послідовні рухи того самого повзунка протягом 1,5 секунди об’єднуються в один крок, тому історія не заповнюється дрібними поправками. Історія зберігає 200 кроків, а після закриття вкладки залишається не більше 100: перший крок Відкриття і останні 99.

На панелі Фільтри ліворуч є 100 фільтрів у дванадцяти категоріях: Основні (6), Колір (10), Портрет (7), Пейзаж (7), Чорно-білі (11), Плівка (10), Вінтаж і ретро (11), Кіно (10), Ніч і місто (5), Неон і футуризм (10), Художні (8) і Мрійливі (5). Кожна категорія має плитку з мініатюрою, яка показує ваше фото з одним із фільтрів цієї категорії. Натискання на плитку відкриває категорію, а кнопка Усі категорії або клавіша Esc повертає до списку. Мініатюри фільтрів обчислюються з вашого фото; якщо навести мишу на фільтр, він з’явиться на великому перегляді, і нічого не зміниться. Натискання застосовує фільтр. Кожен фільтр спершу підбирає світло і баланс білого так само, як кнопки Авто в розділах «Світло» і «Колір», а потім додає власний характер. Якщо готовий фільтр пересвітив би частину фото, редактор тягне ліворуч повзунок Білі, а за потреби й Експозицію, але лише настільки, наскільки потрібно. Повзунок Сила фільтра послаблює або підсилює фільтр від 0% до 150%.

Фільтри з категорій Неон і футуризм та Художні сильно змінюють вигляд фото. Деякі з них і кілька фільтрів з інших категорій додають ефект, якого не налаштувати повзунками: наприклад, змінюють кольори, як на тепловізорі, додають сяйво навколо яскравих місць, червону й синю облямівку вздовж країв або горизонтальні лінії, як на екрані старого телевізора. Тоді в розділі Колірне градування стоїть примітка про цей ефект, а кнопка Скинути цього розділу прибирає ефект разом із колірним градуванням.

Власний вигляд ви зберігаєте кнопкою Зберегти поточний вигляд як фільтр. Відкриється вікно Новий фільтр: введіть назву в поле Назва фільтра і натисніть Зберегти фільтр. Фільтр запам’ятовує світло, колір, повзунки Текстура і Чіткість, колірне градування, ефекти та змішування кольорів; різкість, зменшення шуму і кадрування залишаються окремими для кожного фото. Ваші фільтри лежать у категорії Мої фільтри, а значок кошика біля фільтра (Видалити фільтр …) прибирає його зі списку. Кнопка Завантажити мої фільтри зберігає фільтри у файл, а Відкрити фільтри з файлу повертає їх на іншому комп’ютері чи в іншому браузері. Приватне вікно після закриття видаляє дані сайтів, тому фільтр, збережений у ньому, зникне разом із вікном, якщо ви не завантажите його у файл.

Ваші фото не залишають браузера. Helios відкриває, редагує і зберігає їх на вашому пристрої; жоден файл, навіть на мить, не потрапляє на сервер.

Фотоапарат і телефон записують у фото дані Exif: дату і час, модель і виробника фотоапарата, а також параметри кожного знімка, як-от діафрагму, витримку і світлочутливість[7]. Камери й телефони з приймачем GPS можуть записувати туди і місце зйомки[7]. Опція Зберегти дані фотоапарата (без місця зйомки) у вікні збереження спочатку ввімкнена. Вона переносить у новий файл модель фотоапарата, об’єктив, дату і параметри зйомки, а координати GPS, серійні номери фотоапарата й об’єктива та дані, які записує виробник фотоапарата (MakerNote), видаляє завжди. Якщо вимкнути опцію, збережений файл не міститиме ні даних фотоапарата, ні координат GPS.

Якщо перед тим, як комусь надіслати фото, ви хочете прибрати лише місце зйомки, відкрийте його в Helios і збережіть, нічого не змінюючи. Новий файл збереже дату й параметри фотоапарата, але не матиме координат GPS. Фото JPG при цьому заново зберігається з якістю 95% у призначенні «Повна якість»; якщо для вас важлива кожна деталь, виберіть формат PNG або TIFF.

Helios зберігає вашу роботу сам, без окремої кнопки. Приблизно через 0,3 секунди після кожної зміни налаштування фото потрапляють до бази даних у вашому браузері (IndexedDB), а те, що ще чекає на збереження, редактор записує в момент, коли ви закриваєте вкладку або переходите на іншу. Разом із налаштуваннями він зберігає копію кожного відкритого файлу, бо без неї після закриття вкладки до редагування не можна було б повернутися. База даних належить цьому браузеру на цьому пристрої: нічого не потрапляє на сервер, і інший браузер чи комп’ютер її не бачить.

Коли ви повернетеся до Helios у тому самому браузері, порожній редактор покаже екран Продовжити роботу з кількістю фото і датою останньої зміни. Кнопка Продовжити роботу відкриває ці фото в тому самому порядку, з налаштуваннями та історією, а Почати заново видаляє збережену роботу. Якщо замість цього ви одразу відкриєте нові фото, та сама інформація з обома кнопками залишиться в смузі над фото. Почати заново тоді видаляє лише стару роботу, а щойно відкриті фото залишаються.

База даних зберігає для кожного фото дві копії налаштувань: поточну і ту, що була перед останнім записом. Якщо останній запис виявиться пошкодженим, наприклад через вимкнення світла під час запису, редактор повернеться до трохи ранішої версії і повідомить про це. Якщо браузер видалить дані сайту під час роботи, редактор заново створить базу даних і ще раз збереже відкриті фото.

Збережена робота залишається в браузері, доки ви не видалите дані сайту. Виняток — Safari: він видаляє дані, створені скриптами, для сайтів, на яких за останні 7 днів користування браузером не було жодного натискання чи дотику[8], тому в Safari редактор один раз нагадує про це під час першого фото. Приватне вікно після закриття видаляє дані сайтів, тож робота в такому вікні зникає разом із ним.

Під час першого фото Helios просить у браузера постійне сховище, тобто щоб браузер не видаляв ці дані сам, коли на диску закінчується місце. Firefox тоді показує невелике вікно з запитом дозволу, а Safari, Chrome і Edge не питають і вирішують самі, залежно від того, як ви користуєтеся сайтом[8]. Без цього дозволу браузер, якому бракує місця на диску, спершу видаляє дані сайтів, якими найдовше не користувалися[8].

Chrome і Edge дають сайту до 60% диска, Safari — близько 60%, а Firefox без дозволу на постійне сховище — до 10%[8]. Якщо для копії великого оригіналу не вистачить місця, налаштування й далі зберігаються, і редактор повідомляє про це. Коли ви повернетеся, він назве це фото і попросить відкрити його ще раз; файл з тією самою назвою і розміром одразу отримує своє редагування назад.

Щоб зберегти налаштування надовше або перенести їх на інший комп’ютер, збережіть їх у файл. Кнопка Завантажити налаштування на верхній панелі зберігає налаштування та історію всіх відкритих фото у файл із сьогоднішньою датою, наприклад helios-nalashtuvannia-2026-11-04.json. Файл містить назви фото, розміри файлів і налаштування, але не самі фото, тому він малий. Відкрити налаштування повертає їх відкритим фото з тією самою назвою і розміром файлу, тому спершу відкрийте ці фото. Повідомлення після відкриття файлу скаже, до скількох фото застосовано налаштування і яких фото з файлу бракує.

Редагує завжди лише одна вкладка, бо дві вкладки, які зберігають ту саму роботу, перезаписували б зміни одна одної. Інша вкладка показує повідомлення, що редактор відкритий в іншій вкладці і тут можна лише переглядати, разом із кнопкою Працювати в цій вкладці. Ця кнопка переймає редагування разом з останньою зміною з іншої вкладки, а та вкладка тоді повідомляє, що редагування перейшло до іншої вкладки.

У вкладці, яка лише переглядає, не можна змінювати налаштування, кадрування чи фільтр або відкривати файл налаштувань, але можна зберігати фото на диск і вмикати «До і після». Фото, відкриті в цій вкладці, переходять до вкладки, яка редагує. Коли вкладку, що редагує, закривають, редагування переймає наступна вкладка і повідомляє про це.